Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

везти на себе

  • 1 везти

    1. несов.
    кого-что
    тартыу, йөрөтөү (тейәп, ултыртып), алып барыу (ҡайтыу), тартып алып барыу, илтеү
    2. несов.
    кому безл.; разг.
    об удаче
    яйы (уңайы) килеп тороу, уңайлы килеп сығыу, эше уңыу, уңышлы барыу (булыу)

    ему в жизни всегда везёт — уның бәхете бар, уға тормошта һәр ваҡыт уңайы килеп тора

    Русско-башкирский словарь > везти

  • 2 везти

    I несов. - везти́, сов. - повезти́; (вн.)
    1) (перемещать, доставлять) carry (d), take (d); convey (d)
    II несов. - везти́, сов. - повезти́; безл.

    ему́ [им] везёт — he is [they are] lucky

    ему́ [им] не везёт — he has [they have] no luck; he is [they are] unlucky

    везёт же лю́дям! — some people have all the luck!

    Новый большой русско-английский словарь > везти

  • 3 везти

    несов.
    1) куда л., к кому л. bríngen bráchte, hat gebrácht, о водителе, машине и др. тж. fáhren er fährt, fuhr, hat gefáhren кого / что л. A, на чём л. → mit D

    Маши́на везёт песо́к на стро́йку. — Der LKW [ɛlkaːveː] bringt [fährt] Sand zur Báustelle.

    Авто́бус везёт дете́й в шко́лу. — Der Bus bringt [fährt] die Kínder zur Schúle.

    Что у тебя́ в су́мке? Я везу́ пода́рки для дете́й. — Was hast du da in déiner Tásche? Ich brínge Geschénke für die Kínder (mít).

    2) иметь при себе, находясь в дороге háben hat, hátte gehábt; офиц. mítführen (h) что л. A

    Что вы везёте в бага́жнике? — Was háben Sie im Kófferraum? / Was führen Sie im Kófferraum mít?

    3) везти́ с собо́й míthaben что л. A

    Я везу́ с собо́й мно́го веще́й. — Ich hábe viel Gepäck mít.

    Русско-немецкий учебный словарь > везти

  • 4 везти

    Universale dizionario russo-italiano > везти

  • 5 вывезти

    вы́везти
    elveturigi, fortransporti, eksporti.
    * * *
    (1 ед. вы́везу) сов., вин. п.
    1) llevar vt; transportar vt; exportar vt ( увезти)

    вы́везти дете́й за́ город — llevar (sacar) a los niños al campo

    вы́везти ме́бель из кварти́ры — sacar los muebles del apartamento (del piso)

    2) ( привезти) traer (непр.) vt, llevar vt

    вы́везти удобре́ния на поля́ — traer (llevar) abono al campo

    3) прост. ( выручить) ayudar vt, sacar de un apuro (a)
    ••

    вы́везти на себе́, вы́везти на свои́х плеча́х — cargar sobre sus hombros

    вы́везти в свет уст.presentar en sociedad

    * * *
    1) emporter vt; см. тж. везти I 1)

    вы́везти дете́й за́ город — emmener les enfants à la campagne

    вы́везти ме́бель из кварти́ры — déménager le mobilier (de l'appartement)

    2) apporter vt

    вы́везти удобре́ния на поля́ — apporter de l'engrais pour les champs

    вы́везти о́вощи на ры́нок — apporter des légumes au marché

    вы́везти на себе́, вы́везти на свои́х плеча́х перен. — prendre sur soi, prendre sur ses épaules tout le fardeau

    вы́везти кого́-либо в свет уст.faire débuter qn dans le monde

    Diccionario universal ruso-español > вывезти

  • 6 вывезти

    вы́везти
    elveturigi, fortransporti, eksporti.
    * * *
    (1 ед. вы́везу) сов., вин. п.
    1) llevar vt; transportar vt; exportar vt ( увезти)

    вы́везти дете́й за́ город — llevar (sacar) a los niños al campo

    вы́везти ме́бель из кварти́ры — sacar los muebles del apartamento (del piso)

    2) ( привезти) traer (непр.) vt, llevar vt

    вы́везти удобре́ния на поля́ — traer (llevar) abono al campo

    3) прост. ( выручить) ayudar vt, sacar de un apuro (a)
    ••

    вы́везти на себе́, вы́везти на свои́х плеча́х — cargar sobre sus hombros

    вы́везти в свет уст.presentar en sociedad

    * * *
    (1 ед. вы́везу) сов., вин. п.
    1) llevar vt; transportar vt; exportar vt ( увезти)

    вы́везти дете́й за́ город — llevar (sacar) a los niños al campo

    вы́везти ме́бель из кварти́ры — sacar los muebles del apartamento (del piso)

    2) ( привезти) traer (непр.) vt, llevar vt

    вы́везти удобре́ния на поля́ — traer (llevar) abono al campo

    3) прост. ( выручить) ayudar vt, sacar de un apuro (a)
    ••

    вы́везти на себе́, вы́везти на свои́х плеча́х — cargar sobre sus hombros

    вы́везти в свет уст.presentar en sociedad

    * * *
    v
    1) gener. (ïðèâåçáè) traer, exportar (увезти), llevar, transportar
    2) simpl. (âúðó÷èáü) ayudar, sacar de un apuro (a)

    Diccionario universal ruso-español > вывезти

  • 7 вывезти

    1) emporter vt; см. тж. везти I 1)

    вы́везти дете́й за́ город — emmener les enfants à la campagne

    вы́везти ме́бель из кварти́ры — déménager le mobilier (de l'appartement)

    2) apporter vt

    вы́везти удобре́ния на поля́ — apporter de l'engrais pour les champs

    вы́везти о́вощи на ры́нок — apporter des légumes au marché

    вы́везти на себе́, вы́везти на свои́х плеча́х перен. — prendre sur soi, prendre sur ses épaules tout le fardeau

    вы́везти кого́-либо в свет уст.faire débuter qn dans le monde

    Dictionnaire russe-français universel > вывезти

  • 8 вывозить

    , < вывезти> hinfahren, abfahren, abtransportieren, wegbringen; mitbringen; anliefern; ausführen, exportieren; F pf. aus der Patsche helfen; вывезти на себе alle Last auf sich nehmen; кривая
    * * *
    вывози́ть, <вы́везти> hinfahren, abfahren, abtransportieren, wegbringen; mitbringen; anliefern; ausführen, exportieren; fam pf. aus der Patsche helfen;
    вы́везти на себе́ alle Last auf sich nehmen; кривая
    * * *
    выв|ози́ть
    <-ожу́, -о́зишь> нсв, вы́везти св
    1. (с по́мощью тра́нспорта) hinausfahren, abtransportieren
    вывози́ть дете́й в ла́герь die Kinder in ein Ferienlager bringen
    2. (на э́кспорт) exportieren
    3. (привози́ть с собо́й) mitnehmen, mitbringen
    * * *
    v
    1) gener. abbringen (лесоматериал из лесосеки), abtransportieren (из угрожаемого района), ausfahren (напр., ребёнка на прогулку), exportieren, herausbefördern (откуда-л.), herausschaffen, hinausführen, ausfahren (ребёнка на прогулку), hinausfahren, ausführen, herausfahren
    2) mining. abfördern, wegfördern
    4) wood. abfahren

    Универсальный русско-немецкий словарь > вывозить

  • 9 вывозить

    I в`ывозить
    сов. (вн.) прост.
    soil (d), bedraggle (d)
    II вывоз`ить
    несов. - вывози́ть, сов. - вы́везти; (вн.)
    1) ( увозить) take (d) out; (мусор и т.п.) remove (d)

    вывозить дете́й за́ город — send / take the children off to the country

    2) эк. ( экспортировать) export (d)
    3) разг. ( выручать) save (d), rescue (d)
    ••

    вы́везти что-л на себе́ [на свои́х плеча́х] — shoulder all responsibility for smth

    крива́я вы́везет — см. кривая

    Новый большой русско-английский словарь > вывозить

  • 10 тӱсаш

    тӱсаш
    I
    -ем
    диал.
    1. терпеть, вытерпеть, стерпеть; переносить, перенести, выдержать (боль, страдания, неприятности)

    Корштымым тӱсаш терпеть боль;

    йӧсым тӱсаш переносить трудности;

    вурсымым тӱсаш стерпеть ругань;

    тӱсаш лийдыме нестерпимый, непереносимый.

    Наҥгаяшыже пеш тора, (черле) ок тӱсӧ корно мучко. Д. Орай. Везти очень далеко, больной не выдержит дорогу.

    Йӱштым-шокшым икгай тӱсӧ, сеҥаш тӧчӧ пӱркытла. Г. Микай. Переноси жару и стужу одинаково, старайся побеждать, как орёл.

    2. терпеть, вытерпеть; выдерживать, выдержать; не поддаваться (поддаться) разрушению, деформации; простоять, просуществовать в целости; устоять

    Ий тӱса, ок шелышталт. Лёд выдерживает, не трескается.

    3. мочь, смочь; удерживаться, удержаться от чего-л.; выдерживать, выдержать; не давать (дать) себе сделать что-л.

    Мийыде тӱсаш удержаться, чтобы не пойти;

    ончалде тӱсаш удержаться, чтобы не поглядеть.

    Амина ыш тӱсӧ: «Пудыртеда, чёрт-влак!» Я. Ялкайн. Амина не удержалась: «Сломаете, черти!»

    Рвезе шып ошкеден ок тӱсӧ, шке йӱкшӧ дене муралта. К. Васин. Парень не может идти тихо, напевает сам себе.

    Смотри также:

    чыташ, туркаш
    4. терпеть, потерпеть; ждать, подождать; провести время в ожидании

    Кандаш шагат марте тӱсаш кӱлеш. Надо подождать до восьми часов.

    Смотри также:

    вучаш, вучалташ

    Составные глаголы:

    II
    -ем
    диал. подходить, подойти; быть к лицу

    Костюмет тӱса. Твой костюм подходит (к лицу).

    Смотри также:

    келшаш

    Марийско-русский словарь > тӱсаш

  • 11 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 12 лгать

    1) неправду казати, брехати, (иногда) побріхувати, (шутл.) москаля везти (підпускати), смаленого луба плести, в брехунівку заїздити; см. Врать. [Брехати не ціпом махати (Номис). Бреше, як шовком шиє (Номис). Підвезе він вам москаля (Куліш)]. -ать на исповеди - на сповіді неправду казати, (шутл.) попа в решеті возити. -ать в глаза - в живі очі брехати. Он лжёт, как по писанному - бреше, як із книги чита (вичитує). Кто лжёт, тот и крадет - хто уміє красти, той уміє й брехеньку скласти (Номис);
    2) см. Обманывать;
    3) (на кого, перед кем, кому, в чём-л., на что-л.) неправду казати, брехати на кого, перед ким, кому, в чому, набріхувати на кого; срвн. Облыгать. Он нагло лжёт на меня - він нахабно бреше (набріхує) на мене. Зачем ты лжёшь на себя? - нащо ти на себе набріхуєш (клеплеш, пеню зводиш)?
    * * *
    бреха́ти

    Русско-украинский словарь > лгать

  • 13 потрудить

    кого (работой) потрудити кого, (просьбой) потрудити, потурбувати кого (проханням), (руку, ногу) натрудити (руку, ногу). [Такий хорий, що не можна вже його везти, так потрудили лікаря до себе (М. Грінч.)].
    * * *
    потруди́ти; (несколько затруднить кого-л.) потурбува́ти

    Русско-украинский словарь > потрудить

  • 14 bringen

    ( herbringen) приносить <­нести> (a. fig. Nutzen, Opfer, Unglück, Früchte usw.); ( hinbringen) заносить, относить <­нести>; ( fahrend) при-, от-возить <­везти>, доставлять <­тавить> (a. Pers.); ( geleiten) при- od. от-водить <­вести>; fig. Nachricht (a. Rtv.) переда(ва)ть; Ergebnisse да(ва)ть; Theaterstück a. <по>ставить; ( verursachen) приводить <­вести> (к Д), доводить <­вести> (до Р); an sich bringen присвоить (себе), прибрать к рукам; es mit sich bringen <по>влечь за собой (В), быть причиной (Р); es zu etwas bringen выйти/выбиться в люди; jemanden um et. bringen лишить (к-о Р); F was bringt das? к чему это?; er bringt das nicht это у него не получиться

    Русско-немецкий карманный словарь > bringen

  • 15 шупшаш

    шупшаш
    Г.: шыпшаш
    -ам
    1. тянуть; ухватившись за что-л., тащить к себе силой, усилием; заставлять идти силой

    Кид гыч шупшаш тянуть за руку;

    урвалте гыч шупшаш тянуть за подол.

    Лумаҥше, ияҥше омсам ала-кӧ шупшеш, почын ок керт. О. Тыныш. Заснеженную, обледенелую дверь тянет кто-то, открыть не может.

    Калык чыла кертеш, но кунам икте ик велыш шупшеш, весе – вес велышке, шотлан огеш тол. М. Иванов. Люди всё могут, но когда один тянет в одну сторону, другой – в другую, толку не будет.

    2. тянуть, тащить, волочить; перемещать за собой (по земле, полу, воде и т. д.); везти силой тяги

    Издерым шупшаш тянуть салазки;

    солам шупшаш волочить кнут;

    нелын шупшаш тащить с трудом.

    Плуг почеш тетла нимолан кошташ, тудым трактор шупшеш. П. Корнилов. За плугом теперь незачем ходить, его тянет трактор.

    Теле толеш гын, имне терым почшо денат шупшын кертеш. Пале. Когда наступит зима, лошадь даже хвостом сможет тянуть сани.

    Сравни с:

    шӱдыраш
    3. тянуть, оттягивать (вниз); тащить вниз в силу большой тяжести, большого веса

    Шароваремат нӧрен. Эҥырашеш пуйто кремган кирам сакыме, ӱлык шупшеш. «Ончыко» У меня шаровары промокли. Будто на штанину повесили фунтовую гирю, тянет вниз.

    Уто окса кӱсеным ок шупш. Калыкмут. Лишние деньги не оттягивают карман.

    4. тянуть, протянуть; натягивать (натянуть) на что-л.; проводить (провести), прокладывать (проложить), располагая по длине в нужном направлении

    Водопроводым шупшаш тянуть водопровод;

    кӱртньыгорно веткым шупшаш прокладывать железнодорожную ветку;

    нефтепроводым шупшаш протянуть нефтепровод.

    Ял гыч ялыш шӱртым шупшыныт. Тушто. От деревни до деревни протянули нить.

    (Тушман) йӧнан верыште окоп-влакым кӱнчен, икмыняр ряд дене шуркедылше кӱртньывоштырым шупшын. М. Исиметов. Враг на удобном месте вырыл окопы, в несколько рядов протянул колючую проволоку.

    5. натягивать, натянуть; растягивая, прикреплять (прикрепить) концами, краями к чему-л.; туго закреплять (закрепить)

    Шыҥалыкым шупшаш натянуть полог.

    – Лидия Ивановна, ме теве тудо куэран чоҥгаште палаткым шупшаш верым ончышна. П. Луков. – Лидия Ивановна, вот на том пригорке с берёзами мы присмотрели место для натягивания палатки (букв. натягивать палатку).

    Почмо окнаш шуэ вынерым шупшыныт. «Мар. ӱдыр.» На открытое окно натянули неплотный холст.

    6. обтягивать (обтянуть); оклеивать (оклеить); обивать (обить) что-л. чем-л.; покрывать (покрыть) каким-л. туго натянутым материалом

    Пырдыжым пеледышан шпалер дене шупшыныт, туврашым – ош кагаз дене. Ю. Артамонов. Стены они оклеили цветастыми шпалерами, потолок – белой бумагой.

    Туврашым, коҥгам ошемдыме, пырдыжеш кагазым шупшмо. В. Сапаев. Потолок, печь побелены, стены оклеены бумагой.

    7. тянуть, потянуть; иметь тот или иной вес; весить

    Нужголжо чынак кугу ыле: латкок килограммым шупшын. В. Орлов. Щука-то действительно была большая: тянула двенадцать килограммов.

    Теҥыз вӱдыштӧ кугу кит уло, 300-400 пуд даҥыт шупшеш, маныт. О. Шабдар. В море водится огромный кит, говорят, тянет до 300–400 пудов.

    8. курить, покурить

    Пырня ӱмбалне кум марий трубкаштым шупшыт. М. Шкетан. На бревне курят свою трубку три мужика.

    Мыят папиросым нальым, пижыктышым да шупшаш тӱҥальым. С. Вишневский. И я взял папиросу, прикурил и стал курить.

    Сравни с:

    тӱргаш
    9. сосать что-л.

    Кампеткым шупшаш сосать конфетку.

    Презе кум-ныл тылзе аважын шӧржым шупшеш. «Ончыко» Телёнок три-четыре месяца сосёт молоко матери.

    Ласка презе кок ушкалым шупшеш. Калыкмут. Ласковый телёнок сосёт двух коров.

    10. тянуть; иметь тягу (о трубе, дымоходе)

    Тӱньык шикшым пеш ок шупш гын, лывырта. Пале. Если труба плохо тянет (букв. не тянет хорошо) дым, то потеплеет.

    11. поглощать, поглотить; всасывать, всосать; вбирать (вобрать), впитывать (впитать) в себя

    Тыге мланде вӱдыжгым шупшо, тазылгыш. А. Тимофеев. Так земля вобрала влаги, стало скользко.

    Шем тӱсан вургем ош тӱсан деч кок гана утла шокшым шупшеш. «Мар. ӱдыр.» Тёмная одежда поглощает два раза больше тепла, чем светлая.

    12. притягивать, притянуть; приближать (приблизить) силой притяжения

    Чодыра йӱрым шупшеш. Пале. Лес притягивает дождь.

    Тӱньык гыч лекше шикш волгенчым шупшеш. «Ямде лий!» Дым, выходящий из трубы, притягивает молнию.

    13. тянуть, влечь, манить; вызывать стремление к чему-л.

    Ала-могай каласен моштыдымо вий Григорий Петровичым Тамара дек шупшеш. С. Чавайн. Какая-то неведомая сила тянет Григория Петровича к Тамаре.

    Ала-можо мыйым ялышке чарныде шупшеш. Ю. Артамонов. Что-то постоянно тянет меня в деревню.

    14. тянуть; привлекать к чему-л.; склонять к чему-л.

    Ялыште культур пашам йӱд-кече ыштыман. Утларакшым ӱдырамашым лудаш шупшман. Д. Орай. В деревне всё время нужно проводить культурную работу. Больше всего нужно тянуть женщин к чтению.

    Таҥасымашке бригадымат шупшеш. «Мар. ӱдыр.» К соревнованиям тянет и бригаду.

    15. втягивать, втянуть; затягивать, затянуть; заманивать, заманить; вовлекать, вовлечь; привлекать (привлечь) к участию в чём-л.

    Мыйым, асаматын лӱдыктылын, шке шем пашашкышт шупшыт. А.Березин. Меня, страшно пугая, втягивают в свои чёрные дела.

    – Ме (Зориным) апшат пашалан кондышна, а тудо калыкым гына лугаш пиже. Тыйымат осал пашаш шупшаш тӧчыш. Н. Лекайн. – Мы Зорина привезли для кузнечных дел, а он принялся людей сбивать с толку. Пытался и тебя втянуть в преступные дела.

    Составные глаголы:

    Идиоматические выражения:

    Марийско-русский словарь > шупшаш

См. также в других словарях:

  • везти на себе — Взявшись за какое л. дело, обязанности и т.п., выполнять наиболее ответственную или большую часть работы …   Словарь многих выражений

  • везти́ — везу, везёшь; прош. вёз, везла, ло; несов. 1. перех. Передвигать, перемещать, заставлять перемещаться какие л. средства передвижения, а также перемещать что л. при помощи средств передвижения. Везти тачку с песком. Везти ребенка в коляске. □… …   Малый академический словарь

  • везти — ВЕЗТИ, зу, зёшь; вёз, везла; вёзший; несовер. 1. кого (что). Перемещать, доставлять куда н. на себе (также о транспортных средствах). Лошадь везёт седока. Грузовик везёт доски. Поезд везёт пассажиров. Всю работу везу на себе (перен.: всё тяжёлое… …   Толковый словарь Ожегова

  • везти — везу, везёшь; вёз, везла, ло; нсв. 1. (св. довезти и привезти). кого что. Перемещать, доставлять в определённом направлении кого , что л. с помощью каких л. средств передвижения. В. тачку с песком. В. ребёнка в коляске. В. спортсменов в автобусе …   Энциклопедический словарь

  • ВЕЗТИ — ВЕЗТИ, везу, везёшь, прош. вр. вёз, везла, несовер. (срн. возить). 1. кого что. Передвигать, перемещать кого что нибудь на себе (о вьючных животных), в повозке или при помощи других средств передвижения. Ямщик везет седока. Рабочий вез на тачке… …   Толковый словарь Ушакова

  • везти — глаг., нсв., употр. часто Морфология: я везу, ты везёшь, он/она/оно везёт, мы везём, вы везёте, они везут, вези, везите, вёз, везла, везло, везли, везущий, везомый, вёзший, везя; св. повезти 1. Когда вы везёте какой либо предмет куда то, вы… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Везти — I несов. перех. 1. Перемещать в определённом направлении кого либо или что либо с помощью каких либо средств передвижения. отт. Перевозить что либо куда либо. 2. Имея при себе что либо, перевозить с собою. отт. Взяв кого либо с собою, ехать куда… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Везти — I несов. перех. 1. Перемещать в определённом направлении кого либо или что либо с помощью каких либо средств передвижения. отт. Перевозить что либо куда либо. 2. Имея при себе что либо, перевозить с собою. отт. Взяв кого либо с собою, ехать куда… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • везти — везу/, везёшь; вёз, везла/, ло/; нсв. см. тж. везтись, везение, везенье 1) (св. довезти/ и привезти/) кого что Перемещать, доставлять в определённом направлении кого , что л. с помощью каких л. средств передвижения …   Словарь многих выражений

  • Везти (вывозить/ вывезти) на себе — что. Разг. Справляться с чем л. своими силами; вынести на себе всю тяжесть какого л. дела. БТС, 167; ПОС 5, 132 …   Большой словарь русских поговорок

  • вывезти на себе — Вы/везти на себе (на своих плечах) Выдержать, вынести на себе всю тяжесть выполнения какого л. дела, работы …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»